• ua
  • |
  • |

Групи та класи горючості

Відповідно до EAD 350402-00-1106 "Реакційноздатні покриття для протипожежного захисту сталевих елементів" вогнезахисні покриття оцінюються для наступних умов експлуатації:
  • Тип X - вогнезахисні покриття, призначені для експлуатації в будь-яких умовах (як всередині приміщень, так і поза приміщеннями, в умовах навколишнього середовища);
  • Тип Y - вогнезахисні покриття, призначені для використання всередині приміщень або в напівзакритих приміщеннях з частковим впливом навколишнього середовища (температура нижче 0°С, обмежений вплив ультрафіолетового випромінювання), але без впливу дощу;
  • Тип Z1 - вогнезахисні покриття, призначені для використання всередині приміщень з підвищеною вологістю повітря, за винятком тих, які призначені для експлуатації при температурі нижче 0°С;
  • Тип Z2 - вогнезахисні покриття, призначені для використання всередині приміщень без впливу підвищеної вологості повітря, за винятком тих, які призначені для експлуатації при температурі нижче 0°С.

Примітка:

Вироби/комплекти, що відповідають вимогам типу X, відповідають вимогам та інших типів. Вироби, що відповідають вимогам типу Y також відповідають вимогам типів Z1 і Z2. Вироби, що відповідають вимогам типу Z1, відповідають вимогам типу Z2.


Класи вогнестійкості:
  • А1: не сприятиме ні спалаху, ні поширенню полум'я (не горючий)
  • A2: не буде скільки-небудь значимо сприяти займанню чи поширенню полум'я (важко займистий)
  • В: горючий, але без ризику займання (або займистий, але самозагасаючий)
  • C: може спалахувати під тривалим впливом вогню
  • D: може спалахнути за більш короткий відрізок часу
  • Е: може швидко спалахнути.
  • F: не потребує тестування

Оцінка виділення диму під час горіння:
  • S1: низьке виділення диму
  • S2: середнє виділення диму
  • S3: Високе виділення диму

Гарячі частки:
  • d0: без частинок, що горять
  • d1: виділяються частки, що горять, які згасають за короткий відрізок часу
  • d2: ні d0, ні d1

Mетоди випробування щодо реакції на вогонь відповідно до EN 13501-1:
  • Випробування на негорючість (EN ISO 1182). Це випробування дає змогу визначити, які вироби не сприятимуть розвитку пожежі або сприятимуть йому несуттєво, незалежно від їх передбачуваного використання. Це випробування стосується класів A1, A2, A1fl, A2fl, A1L та A2L.
  • Випробування з визначення теплоти згоряння (EN ISO 1716). Це випробування дає змогу визначити максимальне можливе значення тепловиділення від виробу незалежно від його передбачуваного використання. Це випробування стосується класів A1, A2, A1fl, A2fl, A1L та A2L. Воно дає змогу визначити як вищу (PCS), так і нижчу (PCI) теплоту згоряння.